Які є приклади поганих практик євангелізації?

Неспроможність поділитися Євангелієм. Оскільки євангелізація полягає у сповіщенні Євангелія, основна помилка — це взагалі не розповісти про це послання. Іноді люди, які займаються соціальною роботою, вважають, що, піклуючись про бідних або допомагаючи пригнобленим, вони «діляться Євангелієм без слів». Це не так. Вони можуть робити дуже добрі та самовіддані справи, але євангелізація — це сповіщення про Христа.
Спотворення послання. Вірна євангелізація означає сповіщати Добру Новину в усій її повноті (Дії 20:27), навіть коли йдеться про «незручні» істини, такі як гріх і Божий суд.
Сповіщення хибного послання замість справжнього. Деякі люди, які заявляють, що проповідують Євангеліє, насправді проголошують зовсім протилежне, що має серйозні наслідки для них самих і їхніх слухачів (Гал. 1:6-9, 2 Пет. 2:1-3).
Представлення Євангелія як простої суб’єктивної точки зору. Спотворення Євангелія полягає в тому, щоб подавати його як особисту думку, яку можна відкинути без серйозних наслідків. Євангелізація означає заклик до людей покаятися у своїх гріхах і повірити в Христа, щоб спастися від Божого гніву. Євангеліє — це не просто суб’єктивна думка, і наша євангелізація повинна вірно передавати універсальну істину та обов’язковість Євангелія.
Тиск на людей для прийняття рішення. Лише Бог може дати віру та покаяння. Якщо ми тиснемо на людей, щоб вони прийняли рішення, вони можуть зробити вибір, який не матиме жодного значення для вічності. Це може хибно підвести когось до думки, що його «рішення» зробило його християнином, хоча насправді він не покаявся у своїх гріхах і не довірився Христу.
Фокусування на малозначних питаннях. Хоча ми хочемо справедливо відповісти на запитання невіруючих, витрачання годин на дебати про проблему зла не є тим самим, що проповідувати Христа Розп’ятого. Не дозволяйте другорядним питанням заважати вам представляти послання хреста.
Грубе зневажання запитань або заперечень невіруючих. Це чудовий спосіб образити їх і швидко завершити євангелізаційну розмову. Петро показує, як ми повинні реагувати на запитання нехристиян, коли пише: «Робіть це з лагідністю і страхом, маючи добру совість» (1 Пет. 3:15-16).

Статті для читання