Ми схильні думати про піст у негативному світлі. Це зрозуміло: піст — це утримання. Це відмова від їжі та напоїв або від інших благ, що походять від Бога. Можливо, причина, чому так багато з нас постить так рідко, полягає в тому, що ми сприймаємо піст переважно як те, чого позбуваємося, а не як те, що отримуємо.
Але християнський піст — це не лише відмова. Це не просто утримання. Мета християнського посту, насправді, полягає не в утриманні, а в отриманні. Наше утримання завжди служить якійсь більшій меті та призначенню — деякій остаточній вигоді, а не втраті. Християнський піст — це утримання заради конкретної християнської мети, або це не є справжнім християнським постом.
Ісус не сумнівався у тому, чи буде Його церква постити. «Коли ж постите», — сказав Він, а не «якщо» (Мт. 6:16–17). «Тоді будуть постити», — обіцяв Він (Мт. 9:15). І так, рання церква постила (Дії 9:9; 13:2; 14:23), і протягом двох тисячоліть християни постили. І коли ми робили це дійсно християнським способом, кінцевим результатом не була втрата, а вигода. Але для того, щоб християнський піст став духовним бенкетом, ми повинні повторити його мету та користь.
Мета в (християнському) пості
Сьогодні піст знову стає модним у багатьох колах, і це означає, що християни повинні ще уважніше звертати увагу на цю тему, беручи приклад із Ісуса, а не з популярної культури. Ще кілька поколінь тому багато голосів стверджували, що піст шкідливий для здоров’я. Сьогодні ж усе більше дієтологів пропагують: «Коли це робити правильно, піст може мати корисні фізичні ефекти» («Celebration of Discipline», с. 48). Але яка різниця між модним постом і християнським постом?
Ключовою відмінністю є християнська мета. Ми могли б сказати Духовна мета — з великої літери для Святого Духа. Не лише духовна в контексті протиставлення матеріальному, але Духовна в контексті протиставлення природному. Для християн істотною, невід’ємною складовою християнського посту є християнська мета. Це може бути посилення щирої молитви (Езр. 8:23; Йоіл 2:12; Дії 13:3), пошук Божого керівництва (Суд. 20:26; Дії 14:23) або Його порятунку чи захисту (2 Хр. 20:3–4; Езр. 8:21–23). Це також може бути смирення перед Ним (1 Цар. 21:27–29; Пс. 35:13), вираження покаяння (1 Сам. 7:6; Йона 3:5–8) або жалю (1 Сам. 31:13; 2 Сам. 1:11–12), занепокоєння про Його справу (Неєм. 1:3–4; Даниїл 9:3), подолання спокуси та посвячення себе Йому (Мт. 4:1–11). А найголовніше — вираження любові та відданості Йому (Лк. 2:37) та висловлення нашим постом: «О, Боже, я прагну Тебе ще більше».
Без Духовної мети це не християнський піст. Це просто голодування.
Переваги (християнського) посту
Християни можуть постити з дієтичних причин та для досягнення різних фізичних переваг, на які нині звертають увагу дієтологи. Але дієтичні цілі не роблять піст християнським. Натомість, яке духовне плодоношення ми можемо отримати від Бога у відповідь на наш свідомий християнський піст? Як Бог винагороджує піст, наповнений вірою?
Про те, що піст є винагородою, говорить сам Христос у дуже значному місці. У Нагірній проповіді Ісус закликає нас постити потайки, а не для показу, обіцяючи, що «твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно» (Мт. 6:18). Це чітко вказує на те, що Бог винагороджує піст. Але як саме?
По-перше, важливо уточнити: піст, який Бог винагороджує, не є декларацією нашої сили волі, а вираженням нашої порожнечі, прагнення бути наповненими Ним. Християнський піст не походить із нашої власної сили, а з серця, в якому сам Бог працює (Флп. 2:12–13) та сили, яку Він надає (1 Пт. 4:11).
Усвідомлюючи, що це не про нашу силу чи волю, які нагороди Він дає через Свою вільну і невимушену благодать, коли ми постимо для Нього, а не для показу іншим?
Відповіді на щирі молитви
Перша і найочевидніша відповідь — це винагорода за те, для чого ми постимо. Яка була конкретна мета нашого посту, як ми вже згадували вище? Піст виконує роль помічника для молитви. Він супроводжує специфічне прохання, яке ми адресуємо Богу, через доступ, який маємо в Христі (Рим. 5:2; Еф. 2:18; 3:12), і виявляє незвичайну щирість. Піст, як служниця молитви, робить особливе благання до Бога з додатковою інтенсивністю, що перевищує звичайну щоденну молитву.
Піст є своєрідною спеціальною мірою у житті віри. Нормальне життя — це не піст. Нормальне життя — це постійна молитва і насолода Творцем через Його дари — їжу і напої. Піст є особливим режимом, призначеним для незвичайної молитви та для демонстрації Творцеві, що ми насолоджуємося Ним більше, ніж Його дарами.
Більше самого Бога
Це веде нас до найвищої винагороди християнського посту та до «найкращої з усіх» цілей, які ми вже підкреслювали: самого Бога. Важливіше за Боже земне керівництво, захист, визволення і забезпечення є наше вічне прийняття і радість у Ньому.
Бог створив нас такими, які можуть їсти і пити, для того щоб у цьому ми бачили Його. Він створив наш світ таким, що його можна їсти і пити, щоб ми могли краще відчути Його доброту, коли наші вуста повні, і згадати, що Він кращий за їжу та напої, коли наші шлунки порожні. Піст слугує нагадуванням, що наш Бог є самою Великою Святинею: «О ви, спраглі, йдіть до води, – навіть ті, котрі не мають грошей, – ідіть, купуйте і їжте! Ідіть, купуйте без грошей і без оплати вино й молоко» (Іс. 55:1).
Сам Бог у Христі — це Той, Хто задовольняє більше, ніж найкраща їжа, і втамовує нашу спрагу більше, ніж найчистіша вода, найсмачніше молоко та найкраще вино. У Ньому наші душі «їдять те, що для добра», і ми «насолоджуємося ситими стравами» (Іс. 55:2). Він — Той, хто каже: «Я спраглому дам задаром живої води з джерела» (Об. 21:6). Ми, які скуштували і побачили Його доброту (Пс. 34:8), тепер приєднуємося до Його Духа, кажучи: «Прийди! І спраглий нехай прийде, і хто бажає, нехай візьме воду життя даром» (Об. 22:17).
Перекладіть свої болі на Ісуса
Коли ми постимо, болі в наших шлунках і неприємні відчуття нагадують нам, що Ісус — це справжня їжа, а не наш щоденний хліб, і що Ісус — це справжнє питво, а не наші звичні напої. Християни поститимуть, як обіцяв Ісус, бо, як люди віри, ми знаємо, що вірити в Нього означає приходити до Нього, щоб задовольнити голод нашої душі та втамувати спрагу нашої душі (Ів. 6:35). І одне з найкращих регулярних нагадувань про це може полягати в тимчасовій відмові від іншої їжі та напоїв.
Велика (і часто прихована) нагорода посту — це сам Бог. «Відкрий широко свої уста», — говорить Він, поки ми спорожнюємо свої шлунки, «і Я наповню їх» (Пс. 81:10). Бог винагороджує християнський піст, оскільки він налаштовує нас на саму мету Бога у всесвіті: прославляти Себе у нашому бажанні, насолоді та задоволенні Ним. І Він винагороджує це не лише тим, про що ми просимо під час посту, але, врешті-решт, Своєю сутністю як нашою потребою, насолодою та задоволенням.
Християнський піст не стільки про те, чого ми позбавляємось, скільки про те, кого ми прагнемо більше.
