Біблія з беззаперечною ясністю навчає кільком ключовим істинам:
Результати в місіонерстві приходять від Бога, а не від людського знаряддя
«Я посадив, Аполлос поливав, та зростив Бог. Тому ні той, хто садить, ні той, хто поливає, не є чимось, але Бог, Який вирощує!» (1 Кор. 3:6–7).
Наше завдання — вірно проголошувати Євангеліє та довіряти результати Богові
«І ось тепер я знаю, що більше не побачите мого обличчя всі ви, між якими я ходив, проповідуючи [Боже] Царство. Тому свідчу вам сьогодні, що я чистий від крові всіх! Адже я не ухилявся від того, щоб об’явити вам усю Божу волю» (Дії 20:25–27).
Справжній успіх у місіонерському служінні вимірюється вірністю покликанню, а не миттєвими, видимими результатами
«Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць. А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний» (1 Кор. 4:1–2).
Саме покликання до християнської місіонерства ґрунтується на вірі
«Адже ми живемо вірою, а не тим, що бачимо» (2 Кор. 5:7).
Бажання постійно оцінювати результати часто є спробою «жити тим, що бачимо». Визначати успіх як вірність — важко прийняти, бо це вимагає повної залежності від Бога.