Церква не повинна розглядати учнівство як особливу подію чи ефектну програму. Учнівство не є чимось випадковим або незвичайним, чимось, що може бути ізольованим від решти нашого християнського життя.
Бути християнином — означає бути учнем Христа. А бути учнем Христа означає:
- (i) шукати допомоги в інших, щоб бути схожими на Христа (бути учнем);
- (ii) шукати можливості допомогти іншим ставати схожими на Христа (учити інших).
Учнівство як стиль життя
Тому церква повинна розглядати учнівство як стиль життя. Це має бути звичайною частиною життя християнина і члена церкви. Це те, чим займається кожен послідовник Христа.
Це означає, що церква може використовувати, а може і не використовувати програми для заохочення учнівства. Однак вона повинна активно сприяти розвитку культури учнівства.
- Має бути нормою, коли молоді християни обговорюють духовні питання з більш зрілими християнами за обідом.
- Для молодих християн має бути нормою проводити час разом із більш духовно зрілими християнами, щоб спостерігати, як їхня віра проявляється у різних сферах життя, навіть у тому, як вони укладають дітей спати.
За Божою благодаттю церква, яка розвиває культуру учнівства, буде наповнена членами, що все більше схожі на Господа Ісуса (1 Кор. 11:1).
