Від книги Буття до Об’явлення Святе Письмо чітко вказує на те, що навернення є абсолютно необхідним для того, щоб люди могли спастися і пізнати Бога. Якщо ми не відвернемося від свого гріха і не звернемося до Бога, якщо не переживемо того, що Біблія називає духовним, надприродним обрізанням серця (Втор. 30:6; Рим. 2:25–29), ми не зможемо пізнати Боже спасіння і залишимося під Його гнівом та судом (Еф. 2:1–3).
Як підкреслює Том Шрейнер, необхідність навернення простежується крізь усю Біблію. Хоча це, можливо, не є центральною темою Писання, вона, безумовно, залишається основоположною для всієї історії викуплення. Без навернення ми не можемо пізнати Бога як Спасителя, не можемо отримати прощення гріхів і не можемо увійти до Божого Царства та Його спасенного царювання.
Але все ж постає питання: чому навернення є необхідним?
Популярне та біблійне розуміння навернення
Перш ніж відповісти на це питання, варто уточнити, що ми говоримо не про «навернення» в популярному сенсі слова, а в біблійному.
- Популярне розуміння: Навернення — це «прийняття нової релігії» або «внутрішнє сприйняття нової системи вірувань». Ці визначення розглядають «навернення» як зміну в чиємусь мисленні, яка залишає людину фундаментально незмінною. Це не християнське навернення.
- Біблійне розуміння: Християнське навернення залежить від суверенної та надприродної роботи Триєдиного Бога в житті людей. У процесі навернення Бог відроджує людей із духовної смерті до життя. Це дає їм можливість відвертатися від того, що вони колись любили — свого гріха та бунту проти Бога — і звертатися до Христа з довірою.
Три істини, які підтверджують необхідність навернення
Чому ж розуміння навернення є абсолютно необхідним? Три основоположні істини лежать в основі біблійного вчення про навернення і допомагають нам усвідомити, чому воно є настільки важливим.
Дозвольте також наголосити: ці три істини нерозривно взаємопов’язані. Неможливо правильно зрозуміти біблійне вчення про навернення без точного розуміння інших істин.
1. Проблема людської природи
Першою основоположною істиною, що обґрунтовує необхідність навернення, є біблійний погляд на людську проблему. Незважаючи на те що людина створена як образ Божий, у Адамі ми повстали проти нашого Творця і, таким чином, стали грішниками, які підлягають Божому гніву (Бут. 3; Рим. 5:12-21).
Біблія не розглядає гріх як незначну проблему, яку можна виправити власними зусиллями чи кращою освітою. Це:
- Універсальна проблема (Рим. 3:9–12).
- Стан, що визначає нас за природою та вчинками (Еф. 2:1–3).
- Стан морального бунту проти Бога, який ми не можемо змінити.
- Стан, який ми, на жаль, навіть не хочемо змінювати без суверенної благодаті від Бога (Рим. 8:7).
- Стан засудження, провини та смерті перед Суддею всесвіту (Рим. 8:1; Еф. 2:1–3).
Спасіння, біблійний засіб для вирішення цієї проблеми, змінює цю страшну ситуацію, і вирішальним моментом у цьому є навернення. Нам потрібно:
- Спокутування за наш гріх, яке здійснив Ісус Христос на хресті (Рим. 3:21–26).
- Вихід зі стану духовної смерті до життя (Рим. 6:1–23; Еф. 2:4–10). Нам потрібен Триєдиний Бог, який покличе нас з мертвих до життя та через Духа Святого дарує нам нове народження (Ін. 3:1–8), щоб ми змогли добровільно відповісти на Євангеліє в покаянні та вірі.
Таким чином, навернення є необхідним, оскільки воно є частиною Божого рішення серйозної проблеми людської природи, яку описує Писання.
2. Вчення про Бога
Другою основоположною істиною є вчення Біблії про природу і характер Бога. Людська проблема є такою, якою вона є, через те, ким є Бог Біблії.
Навернення є необхідним, оскільки ми, як грішні та бунтівні створіння, не можемо перебувати в святій присутності Бога. Гріх не лише суперечить Божому характеру, але й відокремив нас від Божої заповітної присутності (Бут. 3:21–24).
Отже, без задоволення святого характеру Бога через жертву Сина ми не можемо пізнати Бога як Спасителя. Крім того, недостатньо лише юридичної угоди. Спасіння також передбачає внутрішнє очищення від гріха і трансформацію нашої цілковито зіпсованої природи. Це починається, коли ми з’єднуємося з Христом через відновлювальну роботу Духа, яка дає нам здатність добровільно відвернутися від гріха.
Іншими словами, навернення є абсолютно необхідним, оскільки Бог вимагає, щоб Його піддані були святими, як і Він святий. Щоб перебувати перед Ним, ми повинні бути одягнені в праведність Христа, перетворені силою Духа та стати новими творіннями (2 Кор. 5:17–21).
Якщо ми не зрозуміємо Божу палаючу святість та Його досконалу праведність, ми ніколи не зрозуміємо, чому навернення так важливе.
3. Справжнє навернення включає покаяння та віру
Третя істина полягає в тому, що навернення охоплює всю людську природу, впливаючи на людину в цілому. Це означає, що в Писанні навернення передбачає як відвернення від гріха (покаяння), так і звернення до Христа (віра). Обидва ці елементи є необхідними для справжнього навернення. Тому покаяння та віра справедливо розглядаються як дві сторони однієї монети.
Біблійне навернення ніколи не є просто зміною інтелектуальної перспективи. На жаль, у багатьох наших церквах ми зустрічаємо людей, які стверджують, що були навернені, але проявляють лише інтелектуальне погодження з Євангелієм, без жодних доказів реальних змін (Мт. 7:21-23).
Бог вимагає відповіді всього нашого єства. Навернення передбачає відвернення від гріха та звернення до Христа, що включає все єство людини — її інтелект, волю та емоції (Дії 2:37-38; 2 Кор. 7:10).
Недостатньо просто «схилити капелюха» перед Ісусом
Навернення не є необов’язковим; воно абсолютно необхідне. Ми не можемо зрозуміти спасіння та Євангеліє без ґрунтовного уявлення про це.
Номінальне християнство, яке панує в наших церквах, не є біблійним християнством. Недостатньо просто визнавати Ісуса; ми повинні пережити Божу суверенну і благодатну дію в наших серцях, отримуючи нове життя і дозволяючи Духові Божому спонукати нас каятися та вірити в Євангеліє.
Ліки від цієї ситуації полягають у тому, щоб повернутися до Писання, просячи нашого великого Бога знову оживити Його церкву, щоб у нашому проголошенні Євангелія чоловіки, жінки, хлопчики та дівчатка покаялися у своїх гріхах і повірили в Христа Ісуса, нашого Господа.
