Тема цієї статті — «Шлюб, прожитий для слави Божої». Ключове слово тут: «для». Це важливо, адже йдеться про подружжя, яке живе саме для слави Божої. Тема не звучить як «Слава Божа для життя у шлюбі» або «Подружжя живе у славі Божій». Назва чітко підкреслює, що шлюб має бути прожитий для слави Божої.
Це маленьке слово визначає порядок пріоритетів. Бог є найвищою Реальністю, тоді як шлюб — ні. Бог — найголовніший, шлюб — менш важливий. Значно менш важливий. Нескінченно менш важливий. Шлюб існує для того, щоб звеличити істину, цінність, красу й велич Бога. Бог не існує для того, щоб підносити шлюб. Доки цей порядок не стане справжным і цінним — доки його не побачать і не будуть ним насолоджуватися — шлюб не сприйматиметься як відображення Божої слави, а стане її суперником.
Чому існує шлюб?
Ця стаття дає відповідь на наступне запитання: чому шлюб існує? Навіщо шлюб? Чому ми живемо в ньому? Це частина ширшого питання: «Чому взагалі щось існує?» Чому існуємо ми, чому існує секс, земля, сонце, місяць, зірки? Чому існують тварини, рослини, океани, гори, атоми та галактики? Відповідь на всі ці питання, зокрема й на питання про шлюб, полягає в тому, що все існує на славу Божу і для слави Божої.
Це означає, що все створене для того, щоб возвеличити істину, цінність, красу й велич Бога. Але не так, як мікроскоп збільшує маленькі об’єкти, змушуючи їх виглядати більшими, ніж вони є насправді. Швидше як телескоп, який показує нам величезні речі такими, якими вони є. Мікроскопи спотворюють реальність, тоді як телескопи наближають нас до справжніх масштабів величі. Тому коли я кажу, що все існує для примноження істини, краси й величі Бога, я маю на увазі, що все — і шлюб зокрема — існує для того, щоб допомогти людям краще пізнати Реальність Бога.
Бог є безмежно великим, цінним і неперевершеним у своїй красі. У Псалмі 145:3 сказано: «Великий Господь і достойний найвищої хвали! Його велич незбагненна». Усе що створене призначене для того, щоб відображати цю велич. Бог через пророка Ісаю говорить: «Приведи Моїх синів здалека і Моїх дочок – з усіх країв землі, – усіх, котрі носять Моє Ім’я, і кого Я створив для Своєї слави» (Ісая 43:6-7). Ми були створені для того, щоб показувати Божу славу.
Апостол Павло завершує перші одинадцять розділів свого послання до римлян, звеличуючи Бога як джерело й кінець усього сущого: «Адже все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь» (Рим. 11:36). Павло робить це ще більш зрозумілим у Колосян 1:16, де говорить: «Ним [Христом] створене все, що на небі й на землі… все через Нього і для Нього створене».
Що означає бути створеним для Бога
Горе нам, якщо ми вважаємо, що «для Нього» означає «для Його потреб», «для Його користі» або «для Його вдосконалення». Апостол Павло чітко пояснює у Діях 17:25, що Бог «не приймає служіння людських рук, – тому що не потребує нічого, оскільки Сам дає всім життя, дихання й усе». Отже, термін «для Його слави» та «для Нього» означає — «для прояву Його слави», «для показу Його величі», або «для примноження Його слави».
Ми маємо це усвідомити. Колись був лише Бог, і тільки Бог. Всесвіт — це лише Його творіння. Він не є співвічним із Богом і не є самим Богом. «На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог… Все через Нього постало» (Ів. 1:1, 3). Усе, що не є Богом, було створено Богом. Отже, колись був лише Бог. Тому Бог — абсолютна Реальність. Ми не є такими. Всесвіт — також ні. Шлюб — ні. Ми похідні, і всесвіт має вторинне значення. Людство не є найвищою реальністю, цінністю чи мірилом того, що є добрим, істинним або прекрасним. Усе це є лише Бог. Він — єдиний абсолют у бутті. Все інше — від Нього, через Нього і для Нього.
Це відправна точка для розуміння шлюбу. Якщо ми не збагнемо цього правильно, усе йтиме не так. Але якщо це стане для нас ясним — у наших головах і серцях, — тоді шлюб буде преображений. Він стане тим, для чого був створений Богом — відображенням істини, краси, цінності та величі Бога.
Проповідувати про Бога заради шлюбу
Виходячи з цього, можна зробити дуже простий, але водночас важливий висновок. Якщо ми прагнемо, щоб шлюб займав те місце у світі та Церкві, яке йому належить – тобто щоб він прославляв істину, цінність, красу та велич Бога – ми повинні зосереджуватися менше на проповідуванні про сам шлюб і більше на проповідуванні про Бога.
Сьогодні більшість молодих людей не приносять у свої стосунки та шлюб великого бачення Бога – ким Він є, який Він, як Він діє. У сучасному світі бачення Бога практично відсутнє. Він не включений навіть до списку запрошених – просто ігнорується. І в Церкві погляд на Бога, який молоді пари привносять у свої стосунки, часто настільки обмежений замість величного, настільки другорядний замість центрального, настільки туманний замість ясного, настільки безсилий замість всевизначаючого, настільки не надихаючий замість захоплюючого, що коли вони вступають у шлюб, ідея життя у шлюбі для слави Божої втрачає свій сенс і значення.
Що ми маємо на увазі під славою Божою
Що означає «слава Божа» для молодої дружини чи чоловіка, які майже не приділяють часу і не думають про те, щоб пізнати славу Божу або славу Ісуса Христа, Його Божественного Сина?
- Слава Його вічності, яка вражає розум і змушує задуматися про те, що Бог ніколи не мав початку, а завжди існує.
- Слава Його знань, завдяки яким Бібліотека Конгресу здається сірниковою коробкою, а квантова фізика – підручником для першого класу.
- Слава Його мудрості, яку людський розум ніколи не зможе осягнути.
- Слава Його влади над небом, землею і пеклом, без дозволу якої жодна людина і жоден демон не можуть зрушити з місця.
- Слава Його провидіння, без якого не впаде жодна пташка і жодна волосина не посивіє.
- Слава Його слова, яке підтримує всесвіт і тримає всі атоми та молекули разом.
- Слава Його сили ходити по воді, очищати прокажених, зцілювати кульгавих, відкривати очі сліпим, глухим давати слух, приборкувати бурі і воскрешати мертвих.
- Слава Його чистоти, яка ніколи не допускає гріха, поганого ставлення чи лихої думки.
- Слава Його надійності, що завжди дотримується Свого слова і не дозволяє жодній обіцянці залишитися не виконаною.
- Слава Його справедливості, яка забезпечує, що всі моральні рахунки у всесвіті були сплачені – або на хресті, або буть сплачені в пеклі.
- Слава Його терпінню, яке десятиліттями витримує нашу безпорадність.
- Слава Його суверенно-рабського послуху, що добровільно прийняв нестерпні муки на хресті.
- Слава Його гніву, який одного дня змусить людей кликати, щоб скелі та гори впали на них.
- Слава Його благодаті, що виправдовує нечестивих.
- Слава Його любові, яка віддала життя за нас, ще коли ми були грішниками.
Як люди можуть жити так, щоб їхній шлюб відображав істину, цінність, красу і велич цієї слави, якщо вони майже не приділяють часу та зусиль для пізнання і споглядання цієї слави?
Місія мого життя і Церкви
Можливо, ви зрозуміли, чому за останні двадцять років пастирського служіння я почав бачити свою життєву місію і місію нашої Церкви у дуже простих термінах: ми існуємо, щоб поширювати пристрасть до верховенства Бога в усьому, на радість усім народам. Це наша відповідь на потребу. Поки в серцях подружжя не буде пристрасті до величі і слави Божої, шлюб не буде проживатися для слави Божої.
Не буде пристрасті до величі і слави Божої в серцях одружених людей, поки вони не пізнають самого Бога у Його багатогранній славі. А пізнати Його різноманітну славу можна лише тоді, коли пастори і вчителі не припинятимуть говорити про Нього – невтомно, постійно, глибоко, біблійно, вірно, виразно, ретельно і пристрасно. Шлюб, прожитий для слави Божої, буде плодом церков, пронизаних Божою славою.
Тому я повторюю: якщо ми хочемо, щоб шлюб прославляв істину, цінність, красу і велич Бога, ми повинні вчити і проповідувати менше про шлюб, а більше про Бога. Це не те, що ми занадто багато проповідуємо про шлюб, а те, що ми занадто мало проповідуємо про Бога. Бог просто не займає величного і центрального місця в житті більшості наших людей. Він не є сонцем, навколо якого всі планети нашого повсякденного життя обертаються, знаходячи своє призначене Богом місце. Натомість, Він більше схожий на місяць, який то сходить, то заходить, і ти можеш спати ночами, не думаючи про Нього.
Для більшості віруючих людей Бог займає другорядне місце, а сотні добрих справ узурпують Його справжнє перше місце. Думати, що шлюб можна прожити для Його слави, навчаючи динаміці стосунків, коли слава Божа є настільки периферійною, – це все одно, що очікувати, що людське око оцінить зірки, коли ми не дивимося на нічне небо і ніколи не купували телескоп.
Як жити у шлюбі для слави Божої
Отже, пізнання Бога, шанування Бога та цінування Божої слави понад усе, включаючи вашого чоловіка чи дружину, є ключем до життя у шлюбі для слави Божої. Це справедливо не лише для шлюбу, а й для будь-яких інших стосунків: Бог найбільше прославляється в нас, коли ми найбільше задоволені в Ньому.
Це ключ, який відмикає тисячу дверей. Найвище задоволення – це задоволення в Бозі; воно понад усі земні речі, включаючи вашого чоловіка чи дружину, здоров’я і власне життя (Пс. 63:4: «Адже Твоя милість краща за життя»). Саме задоволення в Бозі є джерелом великого довготерпіння, без якого чоловіки не можуть любити, як Христос, а дружини не можуть коритися, слідуючи прикладу Церкви, яка кориться Христу.
Послання до ефесян 5:22-25 пояснює, що чоловіки мають брати приклад керівництва і любові від Христа, а дружини – від покори і любові Церкви, за яку Христос помер. І обидва ці взаємодоповнюючі акти любові – керувати і підкорятися – є нежиттєздатними для слави Божої без вищого задоволення від усього, чим Бог є для нас у Христі.
Два способи, як Бог сяє Своєю славою через шлюб
Дозвольте скаазати це інакше. Існує два рівні, на яких слава Божа може засяяти в християнському шлюбі:
Перший – на рівні ролей, коли обоє подружжя виконують ролі, призначені їм Богом: чоловік як лідер, подібно до Христа, а дружина як підтримка та послідовниця цього лідерства. Коли ці ролі виконуються, слава Божої любові та мудрості в Христі являється світові.
Однак існує ще один, глибший рівень, на якому має сяяти Божа слава, якщо ми хочемо, щоб ці ролі відповідали задуму Бога. Сила та імпульс для щоденного самозречення і постійного вмирання для себе, необхідні для любові до недосконалої дружини або недосконалого чоловіка, повинні походити від найвищого задоволення в Бозі, що дає нам надію, яка підтримує душу. Я не вірю, що наша любов до наших дружин або їхня любов до нас прославить Бога, поки вона не виходитиме з серця, яке радіє Богові більше, ніж шлюбу.
Шлюб буде зберігатися на славу Божу і формуватися на славу Божу, коли слава Божа буде для нас дорожчою за шлюб. Коли ми зможемо сказати разом з апостолом Павлом (Филип’ян 3:8): «все визнаю за втрату, порівняно з величчю пізнання мого Господа Ісуса Христа» – і коли ми зможемо сказати те ж саме про шлюб – про нашого чоловіка чи дружину – тоді цей шлюб буде прожитий для слави Божої.
На завершення я спробую висловити це ще одним способом, а саме віршем, який я написав для свого сина в день його весілля:
Любити її більше і любити її менше
Для Карстена Люка Пайпера
На його весіллі з
Рошель Енн Орвіс
29 травня 1995 року
Бог, якого ми любили,
В кому жили, з ким ходили,
Наша Скеля двадцять літ,
Просить нас крізь сліз політ:
“Хай син батька залишає,
До дружини прилипає,
Стануть плоттю вони враз,
Вільні від земних прикрас”.
Це Господнє слово нині,
Коримось ми волі тій.
Бог дав тобі наречену,
Мрію здійснив сокровенну,
Що двадцять років ми плекали,
Ще й імені її не знали.
Просиш вірша ти від мене —
Ризик є, ти знаєш певно:
Я проповідник, не поет,
Ні митець. Та твій завзет
Надихає, тож охоче
Я погоджуюсь. Отож-бо,
Не нарікаю на ці рамки
Рим і ритму, їх ознаки.
Друзі давні, раді знов
Допомогти зібрати в слов
Почуття у форму гожу,
Зберегти тепло спроможу.
Зустрілись ми в ці дні недавні,
Щоб злити в русло почуття славні.
Ось частка з того вже струмка,
Мій сину: проповідь легка.
Її тема — правило любові,
Що дивує; в парадоксі:
Щоб дружину шанувати,
Люби більше й менше знати.
Якщо в майбутні дні, бува,
Дасть Бог багатства і добра,
І ви безтурботно йдете
Разом, то не забувай те:
Люби її більше за статки,
Хоч би які були достатки.
Якщо життя сплете тобі
Сто дружб, і ти у боротьбі
Створюєш свято з почуттів,
З великих і малих трудів,
То знай, як би не рвалось все:
Люби її більш, ніж друзів це.
Коли настане мить така,
Що втома шепче: “Відпочинь,
Собі зроби ти одолжіння,
Прийми комфорт без застереження”,
То знай! Дружина вище цього:
Люби її більш за зручного.
Коли подружнє ложе чисте,
І жодних спокус не існує,
Окрім дружини в тебе, друже,
І все життя — екстаз могутній,
То знай секрет, що все береже:
Люби її більш за втіху, може.
Якщо твій смак витончиться,
І розум людський здивує
Своїми творіннями, знай:
“Чому” всього — в серці край.
Тож люби її більш за мистецтво,
Хоч яким би не було чудесне.
Якщо ремесло твоє стане
Тим, що критики всі хвалять,
І успіх перевершить мрії,
Не забудь про головне, ти:
Стережись слави небезпек,
Люби її більше за успіх.
І якщо раптом, на подив твій,
Бог покличе на подвиг якийсь,
Ризикнути життям за справу,
Страх і любов хай не стануть на заваду.
Коли станеш перед брамою смерті,
Люби її більше за власне дихання.
Так, люби її більше за життя;
Люби жінку, що зветься дружиною.
Люби її як земне найкраще.
Але далі цього не йди. Нехай
Любов не стане дурним фасадом,
Люби її менше за Бога, знай.
Немудро й негоже кликати
Ідола солодкими словами,
І падати, ніби в покорі,
Перед подобою Бога свого. Шануй
Понад усе кохану на землі
Лиш Бога, що дає їй цінності.
Вона зрозуміє на місці другім,
Що твоя любов — це ласка Божа,
І що твої високі почуття
Течуть з обітниці святої,
Даної спершу тобі Богом. Не зникнуть,
Бо вкорінені в Небесній Радості.
Ти цінуєш більше за подих, життя,
Щоб дарувати дружині щодня.
Найбільший дар, що даси дружині —
Любов до Бога понад її днини.
І так прошу тебе благословляти:
Люби її більше, люблячи меньше.
