«Біблійне членство в помісній церкві» означає чотири речі:
- Члени церкви повинні бути справжніми християнами. У книзі Дій святих апостолів ті, хто повірив у Євангеліє, приєднувалися до церкви (Дії 2:41, 47). Листи Павла до церков адресовані християнам (Рим. 1:7, 1 Кор. 1:2). Хоча жодна церква не може на сто відсотків визначити, хто є справжнім християнином, а хто ні, кожна церква повинна приймати в члени лише тих, хто щиро сповідує віру в Христа. Тому членство в церкві є важливою частиною публічного свідчення віри та життя віруючого у спільноті.
- Члени церкви повинні постійно відвідувати церковні зібрання і заходи. Членство в церкві допомагає наглядати за життям своїх членів. Якщо хтось не відвідує церкву регулярно, церква не має можливості дізнатися, як проходить життя цієї людини, чи є у неї духовні труднощі або потреби, чи потребує вона пастирської допомоги. Регулярне відвідування церкви забезпечує вірним підтримку, наставництво та можливість для духовного зростання у спільноті.
- Члени розглядають церкву як основне місце для спільності та служіння. «Я є членом Першої пресвітеріанської церкви, але моє справжнє служіння — це…» — це небіблійний спосіб почати речення. Новий Завіт переповнений заповідями «одне одному», які написані для членів помісних церков. Це не означає, що християни не повинні виконувати ці заповіді серед християн з інших церков, коли виникає нагода. Проте Новий Завіт передбачає, що християни виконують ці заповіді насамперед серед конкретної групи, до якої вони підзвітні (наприклад, 1 Кор. 12).
- Члени церкви мають певні біблійні привілеї та обов’язки. Члени помісної церкви мають право брати участь у Вечері Господній. Вони також мають обов’язок:
- Молитися за церкву.
- Бути у відкритих стосунках з іншими членами церкви, піклуватися, заохочувати, докоряти, навчати і вчитися одне від одного (Еф. 4:15-16).
- Підкорятися лідерству та вченню церкви (Євр. 13:17).
- Сприяти єдності в тілі (Еф. 4:3).
- Фінансово підтримувати служіння церкви (Гал. 6:6).
- Використовувати духовні дари для зміцнення тіла, наскільки це можливо (1 Кор. 12:7).
