Християнине, як ти знаєш, що все ще будеш віруючим, коли прокинешся вранці? І щоранку до зустрічі з Ісусом? Біблійна відповідь така: Бог подбає про це.
Чи погоджуєшся ти з цим? Чи викликає це в тебе занепокоєння, що твоя віра вирішально залежить від Бога? Я сподіваюся, що це твоя радість і пісня. Вірити в це має величезні наслідки. Нехай Слово Боже формує твою думку щодо цього.
Ми повинні витримати
Сам по собі вислів «повинні» не є євангельським словом. Сам по собі він звучить загрозливо й обтяжливо. Але в Біблії він не стоїть окремо. «Ми повинні» існує разом із «Він буде» і «Ми будемо». «Ми повинні» перетворюється на «Ми будемо», тому що «Бог буде».
- «Якщо ми виправдані вірою, ми будемо прославлені. Це вже практично здійснено».
- «А той, хто витримає до кінця, буде спасенний» (Мк. 13:13).
- «якщо терпимо, то будемо з Ним і царювати; якщо відречемося, то й Він відречеться від нас» (2 Тим. 2:12).
- «Звіщаю вам, брати, Євангелію, яку я вам сповістив, яку ви прийняли, в якій стоїте і якою спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив; якщо ж ні, – ви повірили надаремно» (1 Кор. 15:1–2).
Бог збереже тебе
Витривалість у вірі не є наслідком нашого першого сповідання віри, як здоров’я не є результатом одноразової вакцинації. Витривала віра існує тому, що Великий Лікар виконує Свою підтримуючу роботу щодня. Ми продовжуємо вірити в Христа не завдяки «антитілам» після навернення, а тому, що Бог щодня здійснює Свою життєдайну роботу для збереження віри.
- «А Тому, Хто може зберегти вас від падіння і поставити перед Своєю славою непорочними в радості» (Юд. 1:24).
- «Я впевнений у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до дня Ісуса Христа» (Флп. 1:6).
- «Я укладу з ними вічний Заповіт у тому, що вже не відвернуся від них й не перестану чинити їм добро. Я вкладу страх переді Мною у їхнє серце, щоб уже не відступали від Мене» (Єр. 32:40).
- «Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа. Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином – Ісусом Христом, нашим Господом» (1 Кор. 1:8–9).
- «Господь визволить мене від усякого лихого діла і спасе для Свого Небесного Царства. Йому слава навіки-віків. Амінь» (2 Тим. 4:18).
Ми витримаємо
Оскільки Бог подбає про це, ми зможемо — не просто повинні — вистояти до кінця. Якщо ми виправдані вірою, ми будемо прославлені. Це вже практично здійснено.
- «а кого наперед визначив, тих і покликав, кого ж покликав, тих і оправдав, а кого оправдав, тих і прославив» (Рим. 8:30).
Чотири відповіді на цю безпеку
1. Віддайся Йому
Ми віддаємо тягар самозбереження. Ми припиняємо метушитися і дозволяємо рятувальнику винести нас із палаючого будинку. Ми не можемо зробити це самі. Він може. Він зробить.
- «Знаю, Господи, що не від волі людини залежить її дорога, і сама по собі людина не здатна керувати своєю ходою» (Єр. 10:23).
2. Радій в Ньому
«Твоє майбутнє забезпечене твоїм всемогутнім, завжди зберігаючим Богом».
Хіба твоє серце не відгукується на радість Чарльза Сперджена, коли Він казав: «О, дорогі друзі, серце радіє, коли думаєш про ці потужні «буде» і «повинно» — ці незрушні стовпи, які не можуть похитнути смерть і пекло — «буде» і «повинно» Бога, Який «говорить, і це стається» («The Metropolitan Tabernacle Pulpit», Т. IX, с. 364). «Вірний Той, Хто покликав вас; Він і здійснить!» (1 Сол. 5:24).
3. Відпочивай у Ньому
- «Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, – і Я заспокою вас!» (Мт. 11:28).
Ярмо легке, і тягар легкий, бо Бог каже: «Я несу вас, і ви спочиваєте на Мені».
- «Я залишаюсь Тим Самим до вашого похилого віку, – й до сивини носитиму вас. Я створив і носитиму далі, буду підтримувати і рятувати» (Іс. 46:4).
4. Ризикуй з Ним
Якщо ти знаєш, що твоє майбутнє забезпечене твоїм Всемогутнім, завжди Зберігаючим Богом, загрози землі й пекла не можуть зупинити тебе від поширення Його слави. Павло говорить так: «Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас?» (Рим. 8:31). Тому ми ризикуємо «страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч» (Рим. 8:35). Адже ніщо «не зможе нас відлучити від Божої любові, яка в Ісусі Христі, нашому Господі!» (Рим. 8:39).
