Помісна церква — це група християн, які регулярно збираються в ім’я Христа, щоб офіційно підтвердити та наглядати за членством один одного в Ісусі Христі та Його царстві через проголошення Євангелії і здійснення євангельських таїнств.
Це, можливо, звучить тривіально, але зверніть увагу на п’ять складових цього визначення:
- Група християн;
- Регулярне зібрання;
- Загальноцерковне підтвердження та нагляд;
- Мета офіційно представляти Христа та Його правління на землі — вони збираються в Його ім’я;
- Використання проповіді та таїнств для цих цілей.
Так само, як проголошення пастора перетворює чоловіка та жінку на подружню пару, останні чотири пункти перетворюють звичайну групу християн, які проводять час разом у парку, на помісну церкву.
Таке зібрання важливе з багатьох причин. Одна з них полягає в тому, що тут, як християни, ми «виходимо на публіку», щоб оголосити нашу найвищу вірність. Це — форпост чи посольство, яке надає публічне обличчя нашій майбутній нації (Божому народу). Тут ми схиляємося перед нашим Царем, що ми називаємо поклонінням. Фараони світу можуть нам протистояти, але Бог виводить Свій народ з інших народів, щоб поклонятися Йому. Він утворить свою могутню церкву.
Зібрання — це також місце, де наш Цар здійснює своє правління через проповідь, таїнства та дисципліну. Євангельська проповідь пояснює «закон» нашого народу. Вона проголошує ім’я нашого Царя та пояснює жертву, яку Він приніс, щоб стати нашим Царем. Вона навчає нас Його шляхів і викриває нас у нашій непокорі, запевняючи нас у Його скорому поверненні.
Через хрещення і Вечерю Господню церква піднімає прапор і одягає військову форму нашого народу, роблячи нас видимими. Бути охрещеним означає ідентифікувати себе з іменем Отця, Сина і Святого Духа, а також відзначити нашу єдність зі смертю та воскресінням Христа (Мт. 28:19; Рим. 6:3-5). Приймати Вечерю Господню — означає проголошувати Його смерть і наше членство в Його тілі (1 Кор. 11:26-29; пор. Мт. 26:26-29). Бог хоче, щоб Його народ був відомий і виокремлений. Він хоче провести межу між церквою та світом.
Отже, що таке помісна церква?
Це інституція, яку створив і авторизував Ісус Христос, щоб проголошувати Євангеліє царства, затверджувати євангельських учителів, наглядати за їхнім вченням і викривати самозванців. Усе це означає, що ми не просто «приєднуємося» до помісної церкви, як до клубу; ми підкоряємося їй.
