Іноді нам необхідно занурити свій розум в океан Божого суверенітету. Ми повинні відчути його вагу, як глибока й важка вода тисне на кожну пору нашого тіла, чим далі ми занурюємося. Мільярди річок провідення вливаються в цей океан. І Сам Бог збирає всі Свої незліченні діяння — від вічності до вічності — і спрямовує їх у потоки Свого безпомилкового одкровення. Він говорить, пояснює, обіцяє, і Його величне, суверенне провідення стає для нас місцем, де ми відчуваємо найбільше благоговіння, безпеку та свободу.
Часом нам потрібно, щоб Сам Бог нагадав, що Його правлінню немає меж. Ми маємо почути від Нього, що Він суверенний над усім світом і над кожною подією в ньому. Нам потрібне Його нагадування, що Він ніколи не є безсилим, ніколи не зазнає розчарувань і не опиняється в безвиході. Нам потрібна Його впевненість, що Він царює над ІДІЛом, тероризмом, Сирією, Росією, Китаєм, Індією, Нігерією, Францією, М’янмою, Саудівською Аравією та Сполученими Штатами Америки — над кожною нацією, народом, мовою, племенем, кожним вождем, президентом, королем, прем’єром, прем’єр-міністром і політиком, великим чи малим.
Іноді нам потрібно почути конкретні висловлювання Самого Бога про Його владу. Саме Божі слова мають незвичайну силу заспокоїти наші нерви, зробити нас стабільними, мудрими й сміливими.
Голос Божий
З одного боку, чути голос Божий — це як для наляканої дитини почути голос знизу й усвідомити: тато вдома. Що б це не були за інші звуки — все добре. Тато вдома.
З іншого боку, це схоже на досвідчених солдатів, які засіли на передовій і ось-ось будуть атаковані ворогом. Та ось вони отримують звістку, що до них мчить тисяча непереможних танків на допомогу. Вони всього за милю. Вас врятують, і ворог не встоїть.
Невизначені уявлення про Божу силу не мають такого впливу, як сам голос Бога, який говорить нам конкретно, наскільки Він сильний, наскільки велика Його влада, наскільки універсальний Його авторитет і наскільки безмежний Його суверенітет. І що наш час — в Його руках.
Тож слухаймо. Ставмося до Біблії як до голосу Божого. Перетворюймо те, що Біблія говорить про Бога, на те, що Бог говорить про Себе, — адже саме це вона і є: Бог, Який говорить про Себе.
І коли слухаємо, давайте хвалити Його. Жоден інший спосіб слухання Божої прослави не є належним. Це те, що відбувається з людською душею, коли ми поринаємо в океан Божого суверенітету.
Хвалимо Тебе, Боже, що вся влада у Всесвіті належить Тобі.
«Немає влади, яка не була б від Бога, а чинні [влади] встановлені Богом» (Рим. 13:1). «Не мав би ти [Пилат] жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти» (Ів. 19:11).
Ми захоплюємося, Боже, що у Своїй свободі Ти робиш усе, що Тобі подобається, і виконуєш усе, що запланував.
«Усе, що Господь побажає, те Він чинить на небі й на землі, в морях та в усіх глибинах» (Пс. 135:6). «У Ньому й ми стали спадкоємцями, які були наперед призначені за постановою Того, Хто все здійснює за рішенням Своєї волі» (Еф. 1:11). «Згадайте минуле, від давніх-давен, що Я є Богом, і немає іншого Бога, рівного Мені. Я від початку провіщав те, що мало статись, наперед те, чого ще не відбулося. Я кажу: Мій задум здійсниться, і все, що Мені до вподоби, Я виконаю» (Іс. 46:9–10).
Ми дивуємося, Боже, що Ти поділяєш цю всеосяжну владу й повноту правління з Твоїм Сином.
«Та Ісус, підійшовши, промовив до них: Дана Мені вся влада на небі й на землі» (Мт. 28:18). «Отець любить Сина і передав усе в Його руки» (Ів. 3:35). «Оскільки Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя» (Ів. 17:2). «Бо все підкорив Йому під ноги. Коли ж каже, що все вже підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив Йому все» (1 Кор. 15:27). «Що Він її здійснив у Христі, воскресивши Його з мертвих і посадивши праворуч Себе на небесах, – вище від усякого начальства, влади, сили, панування і всякого імені, яким іменують не тільки в теперішньому віці, але й у майбутньому. І Він усе підкорив під Його ноги і поставив Його над усім – як Голову Церкви» (Еф. 1:20–22). «Який зійшов на небо і перебуває праворуч Бога; Йому підкорилися ангели, влади і сили» (1 Пет. 3:22).
Ми схиляємося перед Тобою в благоговінні, Боже, бо через Свого Сина Ти усуваєш і ставиш правителів світу.
«Даниїл промовив такі слова: Нехай буде благословенне Боже Ім’я від віку й до віку, бо лише в Нього – мудрість і сила! Він змінює час і пору, скидає царів і ставить царів, – Він наділяє мудрістю мудрих й розумних – знанням» (Дан. 2:20–21). «Він з царів зриває царські пояса і покриває їхні бедра лахміттям» (Йов 12:18). «Та раптово вразив його Господній ангел, бо не віддав славу Богові. І з’їли [його] черви, і він помер» (Дії 12:23).
Воістину, Боже, Ти не тільки піднімаєш правителів і усуваєш їх; Ти керуєш усіма їхніми діями в кожній епосі.
«Серце царя в Господній руці, як водні потоки, – куди тільки Він забажає, туди й спрямовує його» (Прип. 21:1). «Так говорить Владика Господь: Я покладу край багатолюдному Єгипту рукою вавилонського царя Навуходоносора» (Єз. 30:10). «У Тахпанхесі стане темно посеред дня, коли Я трощитиму там єгипетське ярмо і нищитиму в ньому гордість його сили, – його покриє хмара, коли його дочок забиратимуть у полон» (Єз. 30:18). «Натомість зміцню руки вавилонського царя і вкладу Свій меч, який розіб’є рамено (потугу) фараона, – смертельно поранений фараон перед ним лише тяжко стогнатиме» (Єз. 30:24). «Зараз Я віддаю усі ці землі в руки вавилонського царя Навуходоносора, Мого слуги. Також Я віддаю йому всіх диких звірів, аби йому служили. Всі народи також служитимуть йому, його синові, та його внукові, аж поки настане час і для його краю, коли численні народи й великі царі поневолять (покладуть ярмо) його» (Єр. 27:6–7). «Заприсягнувся Господь Саваот, кажучи: Як Я задумав, так і станеться, і як Я визначив, так і відбудеться. Я розгромлю ассирійців на Моїй землі, – на Моїх горах Я їх розтопчу, – аби знято було з Мого народу ярмо, і їхній (ассирійський) тягар впав з його (Ізраїлю) плечей!» (Іс. 14:24–25). «Проси в Мене, і дам Тобі народи як Твою спадщину, і Твоє володіння буде до країв землі. Ти їх розгромиш залізним жезлом, розіб’єш їх, як глиняний посуд» (Пс. 2:8–9).
Ми визнаємо з подивом, Боже, що жоден людський план не здійсниться, окрім тих, які Ти у Своїй незбагненній мудрості дозволяєш.
«Господь руйнує плани людей, зупиняє задуми народів» (Пс. 33:10). «Усупереч Господу немає ні мудрості, ні розуму, ні ради» (Прип. 21:30).
Який могутній і мудрий Ти, Боже, що жодна людина, жодна нація, жодна сила природи не може зірвати Твої святі плани.
«Я знаю, що Ти можеш усе, – в Тебе нездійсненних задумів не буває» (Йов 42:2). «Всі мешканці землі, порівняно з Ним, – ніщо. Він чинить за Своєю волею, як з Небесними силами, так і з тими, що живуть на землі. Немає нікого, хто міг би стримати Його руку і спитати Його: Що Ти робиш?» (Дан. 4:32). «Від віку й повіки Я Той Самий, і немає нікого, хто міг би вирвати з Моєї руки. Коли Я щось роблю, хто може відмінити?» (Іс. 43:13).
Тому ми схиляємося перед Тобою, як пил на вагах, Боже, і з радістю визнаємо, що ми є ніщо в порівнянні з Твоєю величчю.
«Адже народи перед Ним, як краплі з відра, як пилинки на вагових терезах. У Його руках острови важать не більше, ніж порошинки» (Іс. 40:15). «У Твоїх руках моя доля. Врятуй мене від рук моїх ворогів, що мене переслідують» (Пс. 31:14). «Господь урядує над кругом землі, а її мешканці, – як сарана. Він розпростер небо, як покров, – встановив, наче намет для проживання. Він у ніщо перетворює володарів, а суддів землі – у марноту» (Іс. 40:22–23).
Радість нашої надії, Боже, полягає в тому, що Ти возвеличуєш Свою велич, підносячи низьких і принижуючи гордих.
«Хіба може хтось сказати цареві, що він негідник, а можновладця назвати нечестивцем? Адже Він неупереджено ставиться до князів, і не робить жодної різниці між убогим і багатим, оскільки всі вони є ділом Його рук» (Йов 34:18–19). «Він наймогутніших розтрощує без допиту, і замість них ставить інших» (Йов 34:24). «Ще раз глянь на всіх гордих, постав їх у принизливе становище і розтопчи нечестивих на місці» (Йов 40:12). «Господь учиняє смерть, але й повертає до життя; принижує до шеолу, але й підіймає до небес. Від Господа зубожіння і багатство, – Він понижує і підносить угору» (1 Сам. 2:6–7). «Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх, скинув сильних з престолів і підняв покірних» (Лк. 1:51–52).
І так буде завжди, Боже. Ти правиш над усім, з вічним правлінням, заради тих, хто довіряє Твоєму Синові.
«Я живу вічно, бо Моє царство — вічне царство, і Моє панування триває з покоління в покоління» (Дан. 4:34). «І Йому було дано владу, славу і царство, аби всі народи, племена та язики Йому служили. Його влада стане вічною владою, яка не минає, – Його володарювання не буде призупинене» (Дан. 7:14). «І довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця» (Лк. 1:33).
Тому, переповнені хвалою та вдячністю, о дорогий і святий Боже, ми спочиваємо у Твоїй абсолютній суверенності над нашим життям. І радіємо, коли чуємо, що Ти кажеш:
«У Твоїх руках моя доля. Врятуй мене від рук моїх ворогів, що мене переслідують» (Пс. 31:14).
