Щоб звільнитися від рабства гріха, ми повинні ожити для Божої слави в Христі. Він — наша єдина надія.
У цій темі богослов Джонатан Едвардс був справжнім майстром. Він знаходив Божу славу та красу в усіх куточках Святого Письма й зосереджував своє розуміння християнського життя саме на цьому.
Класичний образ Едвардса як проповідника, що вказує на пекельний вогонь, тримаючи грішників на волосині над прірвою Божого полум’яного гніву, не дає збалансованого уявлення про його служіння. Хоча Він найбільш відомий тим, що лякав людей Божим гнівом, насправді значно більше часу він приділяв тому, щоб привабити людей до неба через проголошення краси Бога в Євангелії. Так пише Дейн Орлунд у своїй книзі «Едвардс про християнське життя: Живі для Божої краси».
Це невгамовне прагнення Божої краси розпалює вогонь християнського життя. Щодня ми просимо про одне й те саме: «щоб оглядати Господню красу» (Пс. 27:4). І ми свідчимо разом: «Адже всі боги народів — це ідоли, а Господь небеса (Всесвіт) створив. Перед Ним слава і величність, а в Його Святині — сила і краса» (Пс. 95:5–6).
Нам необхідна Божа краса.
Але яке відношення має Божа слава до мого щоденного життя — у моїй заклопотаності, спокусах, нудьзі та духовній сухості? Нещодавно я зустрівся для розмови з Дейном Орлундом, директором з видання Біблії в Crossway.
Краса і заклопотаність
По-перше, Божа краса заспокоює наші заклопотані та тривожні серця.
«Краса Божої ніжної милості заспокоює мене, дає можливість знову дихати» — поділився Дейн. «Вона уповільнює бурхливе метушіння мого серця. У моєму житті, сповненому невизначеності як моральної істоти, у всіх моїх переживаннях тривоги Він — непохитний і лагідний Батько, який усиновив і виправдав мене. Едвардс справді відчував це. Особливо коли читаєш його проповіді чи листи, відчуваєш особливий аромат. Він дійсно почувався в безпеці, у любові та спокої завдяки Богу і Його ніжній опіці як Батька».
Краса і спокуси
По-друге, Божа краса заповнює наші серця почуттями, що є надзвичайно важливими, якщо ми хочемо успішно зустрітися з ворогами гріха та спокусами. «Світ каже мені, що егоїстичне задоволення в похоті — це те, де знаходиться справжнє задоволення», — зазначив Дейн. Натомість, «Едвардс пише всюди про тихе насолодження красою Бога та спілкування з Ним у Сині, який є могутнім і яскравим другом грішників, таких як я. Використовуючи слово, яке так любив Едвардс, насолоджуючись Богом, ми стаємо щасливими».
Одна з ключових битв християнського життя полягає в тому, щоб виявити справжню огидність гріха та усвідомити його руйнівність. «Гріх — це чарівна привабливість того, що збирається вбити тебе», — сказав Дейн. «Я не можу не стрибнути у воду гріха і не зіткнутися з камінням суду, пекла та смерті. У мене немає сили волі зупинитися. Я не можу зупинитися. Мені потрібна вища краса, більш переконлива краса. Я буду робити лише те, що люблю, і залишатимусь таким назавжди. Я не можу функціонувати інакше. У мене є спрага краси, яку потрібно втамувати, незважаючи ні на що».
Усім нам це потрібно. «Шістдесятирічний чоловік, який залишає свою дружину заради молодшої жінки, підліток, що дивиться порнографію, банкір, який перевіряє свої особисті рахунки кожну годину, пастор, що живиться схваленням своєї пастви — всі вони беруть ляльку, наносять їй макіяж, ставляться до неї як до дружини і чекають, що вона любитиме їх як дружина, тоді як реальна особа в сусідній кімнаті прагне любити їх по-справжньому».
Краса і нудьга
Так само, як Божа краса протистоїть нашим тривогам і спокусам, вона також бореться з духовними небезпеками нашої нудьги.
«Гріх — це чарівна привабливість того, що збирається вбити тебе».
Рік тому ESPN повідомив про трагічну історію Крістофера Лейна, коледжівського бейсболіста, який біг по вулиці в Дункані, Оклахома. Троє підлітків під’їхали до нього на машині і вистрілили йому в спину, безглуздо вбивши спортсмена. Коли підлітків пізніше заарештували і запитали про їхні дії, вони відповіли, що зробили це, бо їм було «нудно».
Як сказав Мартін Ллойд-Джонс: «Гріх завжди, в якомусь сенсі, є життям нудьги». «Ось куди нас веде гріх», — пояснює Дейн. «Серед інших причин, пекло — це пекло, бо воно настільки нудне». Так, нудне, бо пекло — це вічне перебування в егоцентризмі, сліпому до всіх зовнішніх красот, незадоволеному всередині та нещасному зовні.
Але з іншого боку, «Святість — це весело», — каже Дейн, трохи обережно. «Чи можу я це сказати? Святість — це грайливо. Вона чиста. Вона яскрава — не темна — тому що ми були захоплені любов’ю Трійці. Ми були виправдані і ратифіковані. Ми знову стали людьми».
Це дуже контрінтуїтивне уявлення про святість. «Що насамперед спадає на думку, коли ми бачимо слово “святість”?» — запитує Дейн. «Суворість. Холодність. Гримасне обличчя. Стиснуті щелепи. В одній зі своїх ранніх проповідей Едвардс говорить: “Святість — це найкрасивіша, найчарівніша річ. Люди схильні сприймати святість з дитинства, як якщо б це було сумне, похмуре, кисле явище”». Але Едвардс стверджує, що в святості немає нічого, крім солодощів і вражаючої краси. Гріх — це багно і бруд. Святість — це солодкість, краса, радість, спокій, умиротворення. Це виправляє мене. Святість заспокоює. Це єдиний шлях, яким я можу насправді насолоджуватися своїм життям, адже я не задовольняюся підробними пропозиціями світу про щастя. Святість тихо захоплює. Де ще ти хочеш жити, як не в яскравості святості?»
Краса і вічність
Справжня радість не вимірюється втечею від нудьги через розваги. Це не спрацює, і на те є вагома причина. «Християнське життя не може належно функціонувати без радості», — наголошує Дейн. «Але це не означає, що вам потрібно дивитися більше Леттермана. Сміх не є надійним показником радості». Виснажте Netflix і Hulu від усіх їхніх ситкомів, і ваша найбільша радість залишиться похованою в полі, яке не є вашим.
Але Дейн не є аскетом. У своїй книзі Він пише: «Формула радості — це не Бог «і» [пробіл], а Бог «у» [пробіл]» (с. 77). Пізніше Він пояснює: «Справжня радість походить не від Бога і роботи, сім’ї, сексу, друзів, їжі, відпочинку, водіння, купівлі будинку, читання книги, пиття кави — а від Бога в цих речах… Кожен смак краси в цьому світі, від гулу водоспадів до щебету птахів, від багатства справжньої дружби до екстазу сексуального досвіду, є краплею з океану божественної краси. Кожне задоволення — це стріла, що вказує назад на Нього. Радість походить від Нього і, врешті-решт, лише в Ньому» (с. 79).
У нашій розмові Дейн навіть зазначив: «Можливо, це звучить холодно і бездушно, але Едвардс говорив, що коли наші близькі помирають, у нас немає жодної причини сумувати, адже ми вічно в небі в Христі будемо переживати все те, що любили в наших близьких. Христос сам підсумовує всі інші радощі. Якщо у вас є Христос, ви маєте всю радість».
Дейн не натякає на те, що в небі не буде солодких зустрічей з друзями та родиною. Він говорить, що навіть у цих зустрічах те, що робить їх радісними, — це не близька людина плюс Бог, а в близькій людині відбувається суттєва зустріч з красою Бога, яка проявляється через них.
Краса і депресія
Але всі ці розмови про красу не імунізують християн від смутку та депресії. В кінці моєї розмови з Дейном я запитав, які поради він дав би читачам, які зараз почуваються пригніченими, не бачать Божої краси і переживають період духовної посухи. Що б сказав пастор Едвардс їм?
Дейн запропонував шість порад:
- Ви не ненормальні. Тож розслабтеся. Ми всі переживаємо це час від часу.
- Ваше в’яле, нерухоме становище не турбувало б Едвардса так, як турбує вас. І вас це турбує, бо ви ставите це запитання. Іншими словами, Едвардс мав глибоке розуміння відродження і нового народження. Він знав, що невідроджене серце не буде стурбоване (і, напевно, не читатиме це інтерв’ю).
- Божий вирок щодо вашого життя не зміцнюється інтенсивністю або не зменшується відсутністю інтенсивності вашого задоволення красою Бога. Насправді, частиною краси Бога є те, що Його батьківська турбота та любов до вас не залежать від вашого досвіду цієї краси.
- Якщо ви відчуваєте сухість і безплідність через те, що живете у гріху, і ви це знаєте, то чого ви очікуєте від свого життя?
- Якщо ви в Христі, одного дня ви озирнетеся на це сухе, безплідне, сповнене труднощів життя і побачите, як вся сукупність болю в цьому світі (в якому ми живемо і який іноді ледь не зламлює нас) буде переплетена і зворушена, і насправді стане частиною нашої остаточної яскравості, величності та слави. Тож тримайтеся.
- Залишайтеся в Псалмах. Вони є в Біблії, щоб дати сухим і безплідним людським істотам щось сказати Богу, і дати їм відновлену розумність, коли, залишившись наодинці, все, що вони хочуть зробити — це повернутися назад до ліжка під ковдру, або напитися, або покінчити життя, бо біль життя настільки великий.
