Що означає «рахувати все за втрату заради Христа»? Що означає відректися від усього, що ми маємо, заради Нього?
Апостол Павло говорить, що саме так чинить: «І взагалі, все визнаю за втрату, порівняно з величчю пізнання мого Господа Ісуса Христа» (Фил.3:8). А за декілька віршів пізніше він додає: «Будьте моїми послідовниками, брати» (Фил. 3:17).
Отже, це є заповіддю для всіх віруючих.
Основи християнства
Ось що означає бути християнином. Це не рівень духовної зрілості чи просунутий етап учнівства, це базові основи християнської віри. Це підтверджують слова Ісуса: «Так ото й кожний з вас, хто не відречеться від усього свого майна, не може бути Моїм учнем» (Лк. 14:33). Відректися від усього, що ми маємо, означає те саме, що й «рахувати все за втрату». Це відбувається під час навернення. Неможливо бути учнем без цього. Це саме те, що сказав Ісус.
«Вважати все втратами – це те, що відбувається під час навернення. Без цього ти не можеш бути учнем».
Ісус описує це навернення у притчі: «Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, й купує те поле» (Мт. 13:44). Продати з радістю все, що маєш, щоб отримати скарб Царства, – це алегоричний спосіб сказати: рахуй усе за втрату, щоб здобути Христа.
Отже, стати християнином означає пробудитися від духовної сліпоти, від смерті, і знайти в Ісусі всеосяжну і всезадовільну цінність. Це настільки велика знахідка, що:
- Ми починаємо вважати все інше в житті за втрату;
- Зрікаємося всього свого майна;
- Говорячи мовою притч — «продаємо все, що маємо», аби здобути цей скарб, яким є Христос.
Навернення – це усвідомлення справжньої вартості Христа, котра перевищує все, що може запропонувати цей світ. Це вибір віддати все земне заради вічного. Радість від володіння скарбом Царства Божого перевершує будь-які втрати. Відмова від матеріального чи земного заради Христа – це не жертва, а свідчення нашої віри у Його безмежну цінність і благодать.
Як рахувати все за втрати
У повсякденних і практичних термінах, що означає «рахувати все за втрату»? Це включає щонайменше чотири речі:
- Зречення всього (рахувати все за втрату) означає, що, коли нам доведеться вибирати між Христом і чимось іншим, ми виберемо Христа.
Тобто, навіть якщо Бог не ставить нас перед кризовим вибором «або-або» у кожній ситуації, ми все одно повинні бути готові та мати тверде рішення у своїх серцях: якщо такий вибір виникне, ми оберемо Христа.
- Зречення всього (рахувати все за втрату) означає, що ми ставимося до всього так, щоб це наближало нас до Христа, аби здобути більше Христа і більше радіти в Ньому через те, як ми взаємодіємо з усім іншим.
Тобто ми будемо приймати приємне з вдячністю Христу, а неприємне – з терпінням через Христа.
- Зречення всього (рахувати все за втрату) означає, що ми будемо намагатися поводитися з речами цього світу таким чином, щоб показати, що не вони є нашим скарбом, а Христос є нашим справжнім скарбом.
Це означає, що ми будемо ставитися до речей невимушено, ділитися ними щедро і оцінювати їх у співвідношенні до Христа. Ми намагатимемося жити за парадоксом 1 Коринтян 7:30-31: «А хто плаче, хай будуть як ті, котрі не плачуть, а ті, хто радіє, – як ті, котрі не радіють, а ті, хто купує, – як ті, котрі нічим не володіють, і ті, хто користується світом, – як ті, котрі ним не користуються, бо минає образ цього світу».
- Зречення всього (рахувати все за втрату) означає, що якщо ми втратимо все, що, навіть якщо ми втратимо щось або все, що може запропонувати цей світ, ми не втратимо своєї радості, свого скарбу і свого життя – тому що Христос є нашою радістю, нашим скарбом і нашим життям.
Це означає, що в менших втратах ми не будемо нарікати (Фил. 2:14), а у великих втратах будемо сумувати, але не так, як ті, хто не має надії (1 Сол. 4:13).
Тверде, радісне і визначальне рішення
«Стати християнином означає знайти в Ісусі всеосяжну достатність і всезадовільну радість».
Я вірю, що це означає знайти в Ісусі таку повну достатність і задоволення, що (1) ми вважаємо все інше за втрату (Фил.3:8), (2) зрікаємося всього нашого майна (Лк. 14:33), і (3) «продаємо» все, що маємо, щоб здобути скарб Христа (Мт. 13:44).
Ніхто з нас не любить Христа так досконало чи живе настільки послідовно. Однак бути послідовником Ісуса, бути справжнім християнином означає, що ці чотири підходи до ставлення до «всього» стануть остаточним, радісним і визначальним рішенням нашого життя.
Саме це ми будемо мати на увазі, коли говоритимемо з апостолом Павлом: «Я вважаю все за втрату через превелике знання Христа Ісуса, Господа мого».
